Важкорозв'язні комбінаторні задачі - це алгоритмічна основа математичного моделювання процесів комп'ютеризованого планування та керування важкими організаційно-технологічними системами: планування та керування дрібносерійним виробництвом, експертні та інформаційні системи, моделі та засоби баз даних та знань, вибір проектів, теорія класифікацій, теорія кодування. Введення поняття ПДС-алгоритмів для важкорозв'язних комбінаторних задач дозволило будувати точні алгоритми для цього класу задач шляхом виділення в них поліноміальної складової. Належність індивідуальної задачі, що розглядається, до поліноміально розв'язуваних, визначається в процесі розв'язання цієї задачі у випадку, коли вона задовольняє умовам поліноміальної гілки ПДС-алгоритму. Ефективність ПДС-алгоритму визначено ефективністю його поліноміальної складової. Розглянуто модифіковану версію оригінального ПДС-алгоритму побудови оптимального розв'язку задачі "Максимальна незалежна множина". Розглянуто визначені автором властивості оптимального розв'язку задачі. Надано приклади умов поліноміальної складової запропонованого алгоритму.

Досліджено взаємодію між компетентністю персоналу в питаннях управління якістю і якістю виконання процесів системи менеджменту якості (СМЯ). У ринковій економіці проблема підвищення якості є актуальною для будь-якого машинобудівного підприємства. Для формування конкретних шляхів підвищення якості необхідно визначити основні чинники, що впливають на забезпечення якості продукції. Якість продукції, що виготовляється, забезпечується безліччю процесів на всіх етапах виробництва, яке вимагає обумовленої компетентності персоналу, задіяного в цих процесах. Таким чином, компетентність персоналу в питаннях менеджменту якості є важливим чинником, що забезпечує якість продукції. Відсутність необхідних знань у персоналу підприємства в області управління якістю породжує багато проблем, пов'язаних з якістю виготовленої продукції.

Проаналізовано сучасний стан та тенденції впровадження систем управління якістю (СУЯ) на українських машинобудівних підприємствах. Розглянуто причини, які перешкоджають розвитку та удосконаленню СУЯ підприємства. Розкрито роль внутрішнього аудиту СУЯ у вдосконаленні машинобудівного підприємства.

Розглянуто актуальну проблему формування та регулювання сучасних пенсійних систем. Проаналізовано стан пенсійної системи України та накопиченого міжнародного досвіду, узагальнено наявні проблеми пенсійної системи й окреслено можливі шляхи їх вирішення.

Узагальнено теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму управління та логістики на підприємствах у системі економічної безпеки держави, обгрунтовано необхідність його вдосконалення. Охарактеризовано концептуалізацію процесів трансформації систем управління на сучасних підприємствах. Проведено аналіз механізмів забезпечення та розвитку інвестиційно-інноваційного потенціалу суб'єктів підприємницької діяльності як складової національної інноваційної системи. Особливу увагу зосереджено на методологічних, теоретичних і методичних засадах управління інноваційним розвитком системи економічної безпеки. Досліджено особливості стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах євроінтеграції та механізмів реалізації їх науково-технологічного розвитку. Розглянуто актуальні питання з формування організаційно-економічних механізмів активізації розвитку суб'єктів господарювання в регіональних інноваційних системах, моделювання системи управління фінансово-економічною безпекою суб'єктів підприємництва та методології інноваційної адаптивності підприємств у системі суспільних стратегічних потреб європейської спільноти.

Дисертація спрямована на вирішення питань забезпечення стабільного виконання вимог замовників продукції підприємств машинобудівної галузі шляхом удосконалення методів оцінювання результативності системи управління якістю (СУЯ) за рахунок введення кількісних статистичних показників її процесів. Для цього розроблено комплексний підхід до послідовного оцінювання процесів СУЯ, який відрізняється поступовим забезпеченням їх стабільності та зменшенням розсіювання значень їх показників. Запропоновано використовувати кількість скарг від замовників продукції для оцінки рівня виконання контрактних зобов'язань підприємства. Досліджено можливості методики внутрішнього аудиту (ВА) забезпечувати зменшення кількості скарг від замовників і встановлено відмінність у оцінювані результативності процесів життєвого циклу продукції (ЖЦП) і допоміжних. Досліджено фізичну модель статистичного оцінювання результативності процесів ЖЦП, на основі якої розроблено методику їх кількісної оцінки. Удосконалено метод оцінки результативності коригувальних дій. Розроблено методику "Внутрішній аудит СУЯ", яка відрізняється спрощеною процедурою оцінювання при одночасному збереженні високої статистичної надійності висновків аудиту.